Фотовиставка про тайландську Роксоналу

8 листопада за участі Почесного консула Королівства Таїланд в Україні Михайла Радуцького, Головного куратора Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne De Kiev Fest» Федора Баландіна, заступника директора Катерини Білик та студентів-сходознавців у Мистецькій залі Інституту філології відбулося урочисте відкриття фотовиставки "Катя Десницька - принцеса Сіаму". Експозиція про тайландську Роксолану діятиме у 63 аудиторії Жовтого корпусу протягом листопада. Хто ж така Катя і як вона опинилася в Тайланді?

КАТЕРИНА ДЕСНИЦЬКА - ПРИНЦЕСА СІАМУ

Народилась вона 26 квітня (9 травня) 1886 року в родині голови Луцького окружного суду Івана Степановича Десницького.

Згодом родина переїхала до Києва, де Катерина шість років навчалася у найкращій в місті Фундуклеївській жіночій гімназії (серед її випускниць — поетеса Анна Ахматова (Горенко), співачка і дружина відомого художника Надія Забіла-Врубель, одна із засновниць жіночого руху в Україні Софія Русова).

У неповних 17 років дівчина залишилася сиротою. Закінчивши курс гімназії, Катя подалася до Петербурга, де навчався її брат. Жила у своєї хрещеної, навчалася на курсах сестер милосердя, звідки відбула з пересувним шпиталем на Далекий Схід. Із фронтів російсько-японської війни повернулась із трьома бойовими нагородами.

Тоді ж на балі для георгіївських кавалерів синьоока із золотистими косами дівчина познайомилась із гвардійським гусаром. Невисокий,з пронизливими чорними очима, екзотичної зовнішності корнет виявився… сином Сіамського короля Рами П’ятого, принцем Чакрабонґсе (Чакрабоном). Він нещодавно блискуче закінчив імператорський Пажеський корпус і вступив до Академії Генштабу.У Катрусю заморський принц закохався з першого погляду. Вона відповіла йому взаємністю. Це кохання було щирим і відчайдушним . Схід і Захід в долі закоханих не поспішали зійтися разом. Чакрабон сповідував буддизм, Катерина — православ’я. Врешті закоханий принц наважився: отримавши вищу військову освіту, таємно обвінчався з Десницькою в грецькій церкві Святої Трійці у кварталі Пера у Константинополі (Стамбул,Турція). За деякими джерелами, Чакрабонгсе прийняв православ’я.

Король Сіаму Рама V — хоч і відмінив боргове і спадкове рабство, ввів прізвища, обов’язкову початкову освіту, започаткував перший університет і відправив нащадків знатних родин до найкращих європейських університетів, — викреслив свого сина із переліку спадкоємців і невістку-європейку не визнав. Жінка некоролівського походження не могла розраховувати на родинний прийом навіть після народження королівського онука Чули (1908). Але відчайдушна і рішуча Катерина поводилася стримано й мудро — і врешті здобула прихильність свекрухи-королеви, матері свого чоловіка.

За два роки Рама V (Чулалонґкорн) помер. Королівський престол посів його старший син Вачпровуд. Він офіційно визнав шлюб свого брата, а дружина принца одержала титул принцеси Сіаму вищого рангу. Чакрабонґсе після повернення на Батьківщину був начальником Військової академії, а з 1912 року став на чолі Генерального штабу сіамської армії. Новий правитель був бездітним, тож Чакрабон став спадкоємцем престолу. 1911-го року подружжя відвідало Лондон, Київ, Петербург.

12 років щасливого родинного життя обірвалися через красуню-тайку. Криза середнього віку чи придворні інтриги, тривала відсутність дружини, котру він відправив лікувати недугу подорожами, чи спадкові нахили… але спадкоємний принц закохався у 15-річну принцесу Чаваліт, дочку свого родича. Дружину принц просив змиритися із суперницею. Мовляв, у королівській родині Сіаму багатожонство — це традиція (за деякими джерелами, попередній глава держави мав 4 дружини, 33 сини і 44 дочки). Катерина ж вимагала розлучення, навіть відмовилася від чималих "відступних".

Сина їй не віддали, позаяк Чула Чакрабонґсе був єдиним сином спадкоємця престолу, і влітку 1919-го Десницька виїхала до свого брата в Шанхай. Там працювала у Червоному Хресті. До Банґкоку повернулася 11 червня 1920 року, аби поховати колишнього чоловіка. 37-річний Чакрабон катав на яхті юну красуню, з якою жив у цивільному шлюбі (король заборонив їм одружуватися через близькі родинні зв’язки), застудився та помер від запалення легень.

Катерина померла від серцевого нападу 3 січня 1960 року, похована на православному кладовищі. Із сином Чулою, що учився в приватній школі в Англії, бачилася в 1923-му, зустріч була прохолодною: син не вибачив матері, що вона "покинула батька" . Згодом Чула навчався у Кембриджі, брав участь у автоперегонах, написав історію королівської династії Чакрі (до якої належав), одружився з англійкою. Їхня дочка Наріса Чакрабон — онука Катерини Десницької — написала родинну сагу "Катя і принц Сіаму".

Категорії: