Як навчитися навчати

24 жовтня чергове засідання лінгвістичного клубу «ЗМовники» збіглося з відзначенням в Інституті 100-річчя українознавчих кафедр Шевченкового університету. У святковому піднесеному настрої гості прийшли на бесіду й дізналися багато корисного про те, як навчитися навчати. Власним досвідом викладання поділилися Наталя Ковтонюк, Юліана Зелена та Софія Феджора. «Це не лише наші випускники. Це просто наші!» ̶ тепло відрекомендувала їх голова ЗМовників Оксана Мацько. Дівчата працюють у центрі «ZNOUA». Наталя та Софія нині – аспірантки Інституту філології. Юліана живе в Тернополі, навчає школярів онлайн.

Студенти згадали про власний досвід викладання, адже багато хто вже з першого курсу починає підробляти репетиторством. Слід зауважити, що індивідуальні та групові завдання – геть не те саме. У групі частину відповідальності й роботи можна покласти на певні колективні ігри чи завдання, а щоб встановити контакт віч-на-віч, потрібен інший підхід. Помиляєтеся, якщо думаєте, що викладач – не професія для інтроверта. Так, вони відновллються наодинці із собою, але можуть бути чудовими педагогами. Годинку без розмов удома – і знову до роботи!

Цікаво було послухати спогади аудиторії про їхніх репетиторів і вчителів. Наші експерти запевняють, що на першому місці в учнів здебільшого людина, викладач, а вже потім сама дисципліна. Говорили про домашні завдання. Із досвіду дівчат вони не є запорукою знань. І матеріал в аудиторії бажано давати обережно, адже, за результатами багатьох досліджень із роботи мозку, учні ефективно сприймають інформацію протягом перших 5-15 хвилин. Далі необхідно змінити формат роботи чи зробити перерву. Окремі діти можуть вивчити лише самі, наодинці з книжкою, без учителів і примусу. Для дітей із відставанням у розвитку потрібен фахівець, а не лише педагог.

Порушили питання ефективності сучасної шкільної освіти. ЗНО налаштовує дітей на успішне виконання конкретного завдання – тестів. Зараз викладачі працюють із «поколінням Z», яке звикло до гаджетів. У них інший тип мислення й сприйняття – картинками. «Діти користуються соцмережами, гортають стрічку й думають: "Це нецікаво, нецікаво… О! А на цьому я зупинюся трохи довше"» - розповідає Наталя Ковтонюк. До цього варто адаптуватися. Хтозна, яку систему освіту матимемо за кілька десятиліть.

Зрештою, викладання й пошук нових контактів із учнями мають приносити радість. Наша випускниця й викладач студії навчання та розвитку «Tutoria» Тетяна Синьоок – доволі творча людина, що дозволяє їй створювати відеокурси. І необов’язково читати безліч праць із педагогіки. Як запевняє Софія Феджора, її батько, вчитель музики, не читаючи цих книжок користується тими самими методами. Вчитель – це покликання!

Юлія Кузьменко

Категорії: