Україністиці у Шевченковому університеті 100 років

Цей рік багатий на великі дати: 100-річчя українського герба, української державності, 100 років від дня заснування Академії наук. У суспільному та науковому житті держави важливе місце має заснування україністики в Київському університеті. Цю знакову подію відзначали 24 жовтня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Відкрив урочистості директор Інституту філології Григорій Семенюк. Він стисло виклав історію заснування українознавчих кафедр на тоді ще історико-філологічному та юридичному факультетах Університету. 5 грудня 1917 року вийшов указ про заснування 4 кафедр: української мови, української історії, української літератури та західно-руського права. Викладати мали українською.

Вітальним словом від імені ректора Леоніда Губерського продовжив наукове засідання проректор Володимир Бугров. Він говорив, що нині Університет повертається до тієї міждисциплінароності, яка була закладена ще тоді, 100 років тому. Нині ми згадуємо трагічні сторінки історії україністики, тому подібні заходи не є парадними, а радше покликані згуртувати дослідників і студентів, які воєдино розвиватимуть українознавство. Далі виступив Богдан Ажнюк, директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ. Його тема – «Український правопис і екологія мови», у якій Богдан Миколайович розповів про правописну кодифікацію в соціолінгвістичному аспекті, назвавши основні "камені спотикання", принципи, шляхи вирішення питання правопису в Україні. Почули й Почесного доктора КНУ, президента Міжнародної асоціації україністів Міхаеля Мозера, який зазначив, що україністика в Університеті існувала й до її офіційної дати створення. Виступав із вітальним словом і народний депутат ІІ скликання Тарас Процев’ят. Україністика, на його думку, - ключовий напрям державотворення.

Заступник декана історичного факультету КНУ Тарас Пшеничний закцентував увагу на проблемах сьогодення: що ми розуміємо під україністикою нині, наскільки замислюємося про її важливість. Саме такі рефлексування здатні пробудити в кожному любов, патріотизм і гідність. Представник юридичного факультету асистент кафедри історії права та держави юридичного факультету КНУ Антон Крижевський розповів про становлення кафедри західно-руського права в 1917-18 рр. Детальніше про розвиток в КНУ окремих філологічних напрямів розповіли завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інститу філології Людмила Грицик, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Анатолій Мойсієнко.

Музичним вітанням пленарне засідання завершив ансамбль «Роксоланія». Продовжили роботу на секціях, які триватимуть ще й 25 жовтня. Окрім того, відбулося публічне обговорення нового проекту правопису за участі членів правописної комісії, учених Інституту філології Лідії Гнатюк, Ірини Голубловської, Сергія Лучканина. У ньому взяли участь студенти й преса, бесіда не лишила байдужою нікого. У рамках святкування цього ж дня цьогорічний Лауреат Міжнародної премії Івана Франка Ярослава Мельник прочитала лекцію. Нагадаємо, вона перемогла у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики» з монографією «…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках».

Юлія Кузьменко