Літстудійці вшанували пам'ять Івана Драча

У жовтні святкуємо День народження Івана Драча. Йому виповнилося б 82... 10 жовтня поета згадували на літературній студії імені М.Т. Рильського. У студентські роки Іван Федорович був старостою університетських літстудій аж до свого виключення з КДУ. Лише минулого року від нинішнього ректора Л.В.Губерського отримав диплом, а заразом і статус Почесного доктора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Так само торік Іван Драч брав участь у відкритті Центр літературної творчості ІФ.

Зустріч почалася з читань другокурсників ІФ. Трьом найкращим (а ними за результатами голосування визнали поетес Ілону Михніцьку та Анастасію Гнєушеву й новеліста Івана Прокопенка) вручили останнє прижиттєве видання Драча від видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га". Яскравими були й виступи Олени Соколовської з поезією «Якби ти була…» та Дмитра Луняки з «Філологічним романсом».

Далі ансамбль «Роксоланія» виконав народні пісні Полтавщини. Директор Центру літтворчості Михайло Наєнко розповів про перші збірки Івана Драча, зокрема «Соняшник» 1962 року. І принагідно згадав дебюти інших світочей шістдесятництва: «Земне тяжіння» В. Симоненка, «Б’ють у крицю ковалі» Б. Олійника та «Атомні прелюди» М. Вінграновського.

Літстудійці почули цікаві спогади сучасників Івана Драча. Олесь Харченко прикрасив свою розповідь чудовим співом. Пролунала "Пісня про трьох братів" УПА, й Олександр Миколайович згадав, що на гастролях за кордоном (у Німеччині, у Данії) її стоячи слухали колишні повстанці. Співак зауважив, що Драчеві вірші складно покласти на музику, тож поки майже не маємо його пісень.

Дуже зацікавлено слухали Івана Малковича, який згадував ключові для себе твори Драча. Це не лише "Балада про соняшник", а й "Балада про випрані штани", "Смерть Шевченка", "Виклик", "Ніж у сонці". Говорили також директор видавництва "Український письменник" Микола Славинський і журналіст Віталій Абліцов, доповнювали професори Інституту філології Анатолій Ткаченко й Ніна Бернадська. Про життя Драча-сценариста розповів Сергій Тримбач, член Спілки кінематографістів України. Літстудійці більше дізналися про фільм «Криниця для спраглих» (дебют Драча після кінематографічних курсів) та ще про одну з картин за сценарієм Івана Федоровича – «Камінний хрест» (режисер Леонід Осика). «Кіно – це взагалі сон!» ̶ каже Сергій Тримбач. Адже в кінозалі ми відрізаємо від свідомості весь зовнішній світ. Невипадково дослідження Фрейда «Тлумачення сновидінь» з’явилося на світ у період виходу перших кінострічок.
На засіданні літстудії Драча побачили в усіх спектрах. Іван Федорович жив у часи, коли "сильно вагатися не було коли". Поет тоді був більше, ніж поет. Своєю поезією він ніс великий виклик вперше після Розстріляного Відродження. Дзюба говорив про нього в передмові до однієї з перших збірок так: "Звідси починається нова література!"А сам митець казав: "Поезія для мене - це дивовижний стан душі, з якого я не виходжу протягом усього життя".

Пам'ятаймо Великого, нині ж майбутнє пише молодь.

Текст та фото Юлії Кузьменко

Категорії: