Літстудійці Інституту філології взяли участь у фестивалі «Голосіївська осінь»

Фестиваль української поезії «Голосіївська осінь» уже не перший рік гостинно вітає представників із різних мистецьких осередків. Традиційно – в Літературно-меморіальному музеї Максима Рильського, за що подяка директору Вікторії Колесник. Цьогорічна зустріч збіглася з 50-річчям відкриття музею. Для студентів і викладачів ІФ це місце – рідне, бо саме наші філологи – Неоніла Підпала, Людмила Зінчук та Галина Касич – свого часу ініціювали його відкриття. А до того у цій садибі господарював Максим Тадейович, про що так яскраво, із ніжністю згадував його онук Максим Георгійович. Він любив відпочивати в плетеному крісельці під вербою, любив рибалити, втекти від метушні, зануритися в себе, аби потім народилися поетичні рядки. Любив повертатися й у рідне село Романівка, що на Сквирщині. Нині й там музей поета. І не лише поета, а вченого, вчителя, перекладача…

Привітати земляка з Романівки завітав фольклорний ансамбль «Червона калина», найменшенька його учасниця зачитала вірш Максима Тадейовича. Також відвідали фестиваль представники сквирської школи, творчого об’єднання «Літературний форум» (зокрема Роман Кухарук, колишній літстудієць Шевченкового університету), лауреати поетичного вернісажу «Троянди й виноград», фестивалю «Відкриті небеса», кабінету молодого автора Спілки письменників України. Світлана Гобелевська розповіла про конкурс «Житомир TEN», названий на честь друга Максима Рильського – Бориса Тена. Ще співали пісень на слова Рильського, зокрема бард Володимир Каверні. Потішили й творчістю київського бардклубу «Дім». Серед читців були й члени літоб’єднання «Севама» (із санскриту – «яблуко») Кот Ельпітіфор, Оксана Яблонська й Володимир Осипенко.

За словами директора Центру літтворчості ІФ Михайла Наєнка, найяскравіше сяяли юні митці літературної студії імені М. Рильського. Поети гідно представили наш Інститут. Дехто переборював страх, адже лише перший курс! Досвідченіші презентували вже й власні проекти: Катерина Барановська розповіла про «Твою поетичну листівку», а Леля Покотиполе декламувала поезії із власної збірки «Повстанське радіо». Музична й поетична творчість не змовкала «до останнього яблука». Тепло надворі – бабине літо наздогнало «Голосіївську осінь» − і тепло на серці після мистецької події, що вересневої п’ятниці об’єднала багатьох талановитих людей.

текст: Юлія Кузьменко
фото: Сергій Терещенко