Інакша література

Що буде, якщо література вийде за межі друкованого слова? Власне, це давно вже сталося, і про такий вихід із майбутніми літературознавцями говорила Олена Романенко, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, 18 вересня у ретроаудиторії Інституту філології у рамках літературного клубу. Почали з відеопоезії «Гравець», що отримала нагороду на Берлінському кінофестивалі 2016 року. То чи це література? Текст нині перестав жити лише на папері. Це звук, відео, пісня.

А чи ми є тільки читачами? Зараз майже у кожного є акаунт у Фейсбуці (чи іншій соцмережі), і принаймні раз на день ми робимо допис. Отже, ми самі автори! І серед купи контенту наш приверне увагу, якщо допис актуальний; доповнений медіа (фотографіями); цікавий першими 5 реченнями; обсяг тексту – близько 1000 символів (це менше за аркуш А4!).

Література може виникнути з серії дописів, що навіть дисциплінує автора. Так постав роман «Кагарлик» Олега Шинкаренка. Також бачимо твори, початок яких у приватних переписках чи блогах. Нині ми всі також і фотографи. Крізь об’єктив людина бачить, обирає потрібну частинку реальності, яка вдало доповнить текст. Ми хочемо візуалізувати наші слова.

Читач має бути досить освіченим, аби декодувати сучасну трансформовану літературу, розгадати й символи тексту, і доповнення до них – фото, відео, музику. Кожен читач – це співінтерпретатор, відповідальний за прочитання.

І от із входженням літератури у нові форми аудиторія письменників зростає. Як приклад поезії Сергія Жадана «Перші дні листопада». Він має не 5, а 5000 шанувальників, бо кожен може обрати зручну собі форму вірша. Є власне текст для тих, хто налаштований на читання як інтимний акт. Є відео проекту «Сила слова» (переглянути можна на Ютубі), що навіває ліричну атмосферу та розкладає строфи на інтонування. Є майже рокове, динамічне виконання пісні від проекту «Жадан і собаки». І це виконання, у свою чергу, − частина фільму «Любові стане на всіх» (для кіноманів). Отже, текст несталий, він розкладається та живе в різних видах мистецтва.

Магістри ІФ освітньої програми «літературно-мистецька аналітика» вже мають досвід у створенні артбуку за художнім твором. Чому б молодшим студентам не створити подібне? За два тижні творчі бесіди продовжаться, а поки Олена Віталіївна має домашнє завдання: назбирати інформацію щодо двох сучасних митців – Юрія Іздрика та Марії Матіос. Новому артбуку бути!

Юлія Кузьменко

Категорії: