Ювілей киргизької літератури

Центр літературної творчості Інституту філології взяв участь у Літературно-мистецькому вечорі, присвяченому киргизькому народному епосу «Манас» і 90-річчю класика новітньої киргизької літератури Чингіза Айтматова, який відбувся 11 травня в приміщенні Президії Національної Академії мистецтв України.

Захід організувало Посольство Киргизької Республіки в Україні при партнерстві Київської організації Національної Спілки письменників України.

«Манас» входить до книги рекордів Гіннеса як найбільший епос світу. Трилогію «Манас» складають понад 500 тисяч віршованих рядків. У 1995 році Генеральна асамблея ООН у своїй резолюції «Про відзначення тисячоліття киргизького національного епосу «Манас» визнала його видатною пам’яткою національної і світової культури, а 2013-го «Манас» включили до списку шедеврів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Що ж до самого вечора, то в ньому взяли участь голови іноземних дипломатичних представництв, державні й громадські діячі України, представники літературно-мистецьких та просвітницьких кіл, киргизької діаспори, ЗМІ й шанувальники творчості Ч. Айтматова.

У своєму вітальному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні Жусуп бек Шаріпов розповів про стан і перспективи культурно-гуманітарних зв’язків двох країн, стисло проаналізував життєвий і творчий шлях Чингіза Айтматова, наголосивши на відзначенні його ювілею на національному та міжнародному рівнях.

«Після Чингіза Айтматова в Україні практично не знають, як розвивається література в сучасному Киргизстані. Тому такі події, як літературно-мистецький вечір, присвячений епосу «Манас» та 90-річчю Чингіза Айтматова, — це пролог до більш широкого діалогу між літературами України і Киргизстану», — прокоментував подію голова Київської організації НСПУ Володимир Даниленко.

Під час літературно-мистецького вечора відбулася презентація книги Мара Байджієва «Сказання про Манаса, Семетея і Сейтека» в перекладі українською мовою Володимира Нарозя й Миколи Бондаренка. Книгу видали в Бішкеку представники української діаспори Киргизстану.

Делегація з Бішкека виконала музичні композиції на киргизьких народних інструментах комуз, темир-комуз, чоор, чопо-чоор. Також гості ознайомилися з ліногравюрами та картинами за творами Чингіза Айтматова. Професійні артисти виконали уривки з відомих творів Айтматова і представили уривки з постановки «Мати-олениха» за мотивами легенди з повісті Айтматова «Білий пароплав». Твори Ч.Айтматова перекладені 176 мовами світу й видані в 128 країнах тиражем понад 100 мільйонів примірників. За даними ЮНЕСКО, Айтматов є одним із найбільш читабельних авторів сучасності.

Інформацію надав Центр літературної творчості ІФ

Категорії: