Про Україну, Шевченків університет та Інститут філології від турецького науковця

Український прапор, сповнений космічного натхнення, смислів та романтики від поєднання пшеничних полів з неймовірно синім небом, відображає скромність і довговічність країни та її людей. Західні туристи ще не в повній мірі відкрили для себе Україну, яка нині налагоджує дуже тісну співпрацю з Туреччиною практично у всіх областях за принципом «безпрограшного співробітництва». Деякі з моїх співвітчизників стали в Україні власниками малих підприємців, відкрили для себе сферу туризму та навіть оселилися тут, а наша спільна історія, яка розпочалася з Роксолани (Гюррем Султан) і сьогодні відрізняється особливою динамікою завдяки інтенсивному туризму та українсько-турецьким шлюбам.

Важливим чинником дружніх відносин між Україною і Туреччиною є національні меншини, які живуть на території України, зокрема, гагаузи, уруми, караїми, кримські татари, кримчаки, турки-месхетинці, які є автохтонними, а також належать до тюркських народів, що може здивувати. Є багато іммігрантів і робітників із Азербайджану та інших тюркських країн. Україна і Туреччина є ближчими один до одного з точки зору демографії через кримськотатарських тюрків і гагаузів.

Я мав честь перебувати у стінах найпрестижнішого закладу вищої освіти України з нагоди захисту докторської дисертації «Діалектика релігійного і світського у турецькому мовно-культурному просторі» завідувача кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірини Покровської.

На відміну від багатьох інших країн, Київський національний університет отримав свою назву на честь відомого письменника і художника Тараса Шевченка (1814-1861), національного героя, який не має військового походження, який відстоював українську мову та культурну ідентичність. Сьогодні КНУ імені Тараса Шевченка посідає досить високі позиції у світових рейтингах, що свідчить про рівень викладання та навчання українського вишу.

Розташований в самому центрі міста на вулиці Володимирській Київський національний університет імені Тараса Шевченка має вже 184 роки історії, 2951 викладача, 14 факультетів, 195 кафедр, центри та інші академічні структурні одиниці; 70% студентів-бакалаврів, решта – це 23.354 українських та іноземних студентів, які здобувають на високому рівні післядипломну освіту практично в усіх сферах, зокрема, у сфері природничих і технічних наук. За високий науковий рівень і якість навчання цей університет відзначений як провідна дослідницька установа різноманітними національними і міжнародними нагородами. Три мільйони книг в університетській бібліотеці є важливим показником наукового потенціалу.

Завідувач кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Покровська познайомила мене з головним корпусом університету, і я був вражений атмосферою цієї монументальної споруди, чарівною аурою минулих епох, часів, коли було створено цей університет. Класична архітектура, всередині на стінах університету розташовані портрети видатних діячів країни і університету, ніби дають змогу поглянути на події сьогодення очима історії.

Незважаючи на скромні можливості, на базі Інституту філології здійснюється підготовка фахівців з 30 мов, включаючи навіть в'єтнамську мову, що вразило мене. Кафедра тюркології була заснована в 1995 р., відокремившись із кафедри східної філології факультету романо-германської філології і нині, на мою думку, є провідним закладом з вивчення турецької мови в Україні. Кафедра тюркології активно співпрацює у науковій сфері не тільки з Туреччиною, але й з відповідними науковими організаціями різних країн. На базі кафедри викладаються узбецька, азербайджанська, кримськотатарська, гагаузька мови, і що мене вразило найбільше – представлені наукові дослідження з туркменської філології. На мою думку, ще одним вагомим надбанням кафедри тюркології є те, що разом з провідними тюркологами на кафедрі працюють викладачі-носії тюркських мов.

Під час мого перебування на кафедрі тюркології я мав змогу відвідувати лекції турецького викладача з університету «Киркларелі» Бюлента Хюнерлі, де неймовірно радісно було почути, як турецькою мовою вправно розмовляють українські, гагаузькі та кримськотатарські студенти. Кафедра тюркології – це провідний осередок тюркології в історії України, на чолі з її завідувачем Покровською І.Л., відомими тюркологами кафедри Арнаут Ф.І. та Алієвою З. К., а також досить молодим і прогресивним викладацьким колективом: Телешун К.О., Емірамазаєва А.С., Пишньоха О.А. й інші. Викладачами кафедри написано багато монографій з різних актуальних для сучасної тюркології тем, більшість досліджень присвячена турецькій мові, особливостям її викладання, що справляє позитивне враження про роботу кафедри. Студентки кафедри тюркології Софієнко Інеса й Томин Ірина, які наразі вчаться на магістратурі в Анкарі і вільно декламують доповіді турецькою мовою, є взірцевими її представниками. Крім цього, особливої уваги заслуговує доцент кафедри Федора Арнаут, яка представляла кафедру тюркології та Україну в цілому під час свого перебування в університеті «Башкент» (Турецька Республіка).

Київський національний університет імені Тараса Шевченка відомий своїми науковцями українського походження, які працювали у сфері сходознавства, османістики, і визнані у всьому світі. Серед них - Омелян Пріцак (1919-2006) та Олександр Гаркавець (н. 1947). Кафедра тюркології тісно співпрацює з Турецькою Республікою за посередництвом таких установ, як Посольство Турецької Республіки в Україні, Турецьке агентство зі співробітництва та координації при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки (ТІКА), Культурний центр імені Юнуса Емре тощо. Кафедра тюркології активно організовує та проводить різноманітні заходи у мистецькій, культурній та соціальній сферах, що сприяє знайомству з Туреччиною, турецькою мовою та культурою в Україні, і, на мою думку, в майбутньому кафедра тюркології продовжуватиме відігравати дуже важливу роль у зміцненні зв'язків між Туреччиною та Україною.

Сюер Екер, університет Башкент, Анкара (Туреччина)