Ідеальне ім’я. Яке воно?

Захист від нечистих сил, доля, життєвий шлях, данина моді чи засіб національної ідентифікації – що таке ім’я? Із цим питанням на засіданні лінгвістичного клубу «ЗМовники» 17 квітня допомагали розібратися наші студентки – Аліна Заболотна і Олена Єнчева. Аліна Заболотна – студентка 3-го курсу, спеціалізації "Українська мова в сучасних лінгвокомунікативних вимірах" при кафедрі української мови та прикладної лінгвістики. Об'єктом наукових зацікавлень є динамічні процеси в системі сучасної української мови. Під керівництвом Оксани Мацько досліджувала особливості функціонування української театральної лексики.

Єнчева Олена – студентка 3 курсу, спеціалізації «Українська мова в сучасних лінгвокомунікативних вимірах» при кафедрі української мови та прикладної лінгвістики. Цікавиться лексикологією та фразеологією сучасної української мови, із цим і пов‘язана перша наукова робота «Авторська трансформація фразеологічних одиниць на прикладі перекладів Миколи Лукаша».

Дівчата розповіли про зміну значення імені в різні історичні епохи. Так, в дохристиянські часи вважалося, що ім’я несе в собі надзвичайну потужну енергетику та є сакральним знаком особи. Якщо батьки новонародженого прагнули надати імені захисної функції та захистити дитину від нечистих, обирали ймення з негативною семантикою (Мертвий, Безщасний), щоб злі сили трималися осторонь.
Із запровадженням християнства на терени України прийшли грецькі, латинські, староєврейські імена, які тривалий час адаптувалися та носили переважно атрибутивну ознаку.

З приходом більшовицької влади наступає епоха насадження мови радянського тоталітаризму, зокрема це стосувалося й імен. Даздраперма, Нінель, Мелс та інші імена-абревіатури були проявом «іменної повені». Після дуже жвавого обговорення, «ЗМовники» винайшли власний рецепт ідеального імені – краса, фонетична прозорість, милозвучність, національна ідентичність, норми граматики та здоровий глузд.

А про те, які незвичні імена та інші філологічні явища зустрічаються на шляху невтомних науковців-шукачів пригод можна буде дізнатися наступного засідання з теми «Подорожі лінгвістів».

До нових лінгвістичних зустрічей!

Текст студентки Оляни Цехмістер, фото – студентки Юлії Кузьменко, Валерія Попова

Категорії: