Українська мова латинкою. Чи це можливо?

Сьогодні, 20 березня, закликати прихід весни та обговорювати мирні шляхи перемоги в алфавітній війні зібралися найбільш утаємничені філологи нашого Інституту на засіданні лінгвістичного клубу «ЗМовники». "Українська мова латинкою. Чи це можливо?" – такою була тема зустрічі, яку під керівництвом Людмили Домилівської готували наші студентки Софія Мостова та Адріана Біла. Також необхідно відзначити незвичайність формату виступу дівчат – запеклі словесні баталії у вигляді дискусії не залишили байдужими жодного присутнього в залі.

Питання латинізації українського алфавіту розглядається авторитетними мовознавцями вже незліченну кількість років, однак зараз – в умовах війни, в тому числі й інформаційної воно постає надзвичайно гостро. Чи допоможе латинка українцям для європейської самоідентифікації, а чи навпаки занапастить ті нечисленні паростки, які ще більше переконують у неповторності та унікальності української нації? Чи може кирилиця як власне українська система письма бути увиразненням нашої історичної та культурної окремішності? Чи з переходом на латинку ми забудемо наше далеке праслов’янське коріння та станемо великою сірою масою?

Після виступу наших спікерів усі охочі долучилися до обговорення одного з найважливіших питань дискусії – яка мета переходу на латинську абетку та на яку реакцію можна сподіватися від громадськості, якщо це станеться сьогодні. Адже кирилиця – це традиція, це сакральне явище для українців, від якого вони не мають намірів відмовлятися. Саме тому, підбиваючи підсумки зустрічі, учасники визнали не повний перехід, а лише часткову альтернативу для української мови.

Наприкінці засідання думки присутніх розділилися. Та й навіть знайшлися охочі власноруч допомагати переходу на латинську абетку української мови.Однак спільною та непохитною виявилася думка про дотримання «Напутчування» Івана Малковича «…захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї», а також, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є», що зрізаний з неба разом із ниточкою»

Провокативним ти неоднозначним виявилося сьогоднішнє засідання нашого лінгвістичного клубу, але ми закликаємо усіх триматися свого – отого власного, що виокремлює нас серед інших, всупереч вітрам історії. Запрошуємо на наступну зустріч, де ви довідаєтеся про роль і можливості української мови в інтернеті. А також дізнаєтеся про перспективи розвитку солов’їної в сучасному мережевому просторі.

Текст студентки Оляни Цехмістер, фото Валерія Попова

Категорії: