Радіоефір 11.12

Доброго дня, шановні мешканці філологічного царства, любителі мови і слова. Ми знову намагаємося подолати мовні горизонти у радіоефірі. Cьогоднішня наша програма присвячена Японії – країні, де сходить сонце.

Японія…. Яка вона?

Ви напевно думаєте, що це країна, де жінки ще досі носять кімоно і вулицями розгулюють самураї? Поспішаю вас розчарувати, звісно ж ні.

Спробуймо ще раз.

Японія …. Яка вона?

Це країна, на державному прапорі зображене червоне коло, що символізує сонце, на білому фоні. Вигляд офіційного прапора ще раз підтверджує влучність неофіційної назви Японії – країна, де сходить сонце.

Це східна країна, неофіційним символом якої є квіткове дерево сакура. Споглядання її цвітіння вже давно стало національною традицією японців, яка носить назву «Ханамі» (милування квітами). Кажуть, секрет такої сильної прив’язаності до цієї квітки лежить у швидкоплинності її цвітіння – лише декілька днів. Залюбленість у цвітіння сакури – одна з характерних рис справжнього японця.

Японія – це країна, яка за чисельністю населення випереджає такі розвинені країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія. Станом на 2011 рік у Японії налічувалося понад 126 млн. – це 7 місце у світі за кількістю населення.

Це країна, писемність якої, як і китайська, ґрунтується на ієрогліфічній основі. Вона запозичена у V-VІ ст. з Китаю разом із буддизмом. У Х ст. була створена власна абетка – кана, що складається з двох фонетичних різновидів – хірагана і катакана. Сьогодні самобутня японська мова постійно поповнюється великою кількістю іноземних слів, переважно англійських.

Це країна з невибагливою кулінарією. Основними продуктами є рис, риба (сира, варена, смажена), курка, овочі. Ведучи мову про Японію, неможливо не згадати про традиційний напій цієї країни – саке. Він вважався напоєм самураїв. А в давніх міфах його називають рисовим вином Богів.

Це країна з чудовою природою. Чомусь багато хто думає, що в Японії, окрім хмарочосів, немає нічого, проте це не правда. 80% поверхні Японії – це гори, а ті, у свою чергу, вкриті багатою рослинністю.

Це країна, де панує принцип: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Ви не побачите ані прибиральників на вулицях (хоча вони, безумовно, є), ані сміття, бо японці дуже охайні. Мешканці Японії викидають сміття за графіком. Наприклад, у середу о 6 ранку викидають пластикові пляшки, а от у понеділок о 7 – картон.

Це країна, де дуже багато храмів. Яких, запитаєте ви? В основному буддійських і синтоїстських. Ці храми побудовані із дерева та каменю. Деякі з них перебувають під охороною ЮНЕСКО. Наприклад, храм на острові Міядзіма, який відомий своїми воротами, що стоять прямо в морі.

Це країна, де мирно співіснують традиції та нові технології. На вулицях Осаки або Токіо можна побачити як величезні хмарочоси, так і традиційні будинки або храми із дерева.

Це країна, де носять кімоно – якщо не кожного дня, то хоча б інколи. Наприклад, на весілля або на день Повноліття. Незручність та кусюча ціна все ж вплинули на цю традицію, тому зараз частіше на весілля одягають сукню європейського стилю. Також кімоно носять гейші або майко (дівчата, які ще не стали гейшами).

Далі пропонуємо поговорити про освітню систему в Японії. Яка вона?

В Японії нараховується понад 550 університетів, з них 400 – комерційні, але ні державних, ні приватних не вистачає для двох з половиною млн. абітурієнтів. До японських вишів належать також коледжі. Проте престижними є лише університетські дипломи. Найкращим вважається Токійський університет, випускники якого досягають найвищих успіхів. Наприклад, письменники Харукі Муракамі, Акутагава Рюноске, Морі Огай, 4 японські прем’єр-міністри, принцеса Масако та інші є випускниками саме цього вишу. Не менш відомими є університети Цукуба, Рюкоку, Осакський та Кіотський.

Як готують студентів-японістів в Інституті філології?

У нас існує Японський центр – один з осередків ґрунтовної підготовки філологів, які вивчають японську мову та літературу, навчаються тонкощів перекладу.
Для опанування мови відведено на першому курсі 5-6 пар на тиждень, на четвертому – 4-6 пар (із урахуванням практики перекладу). Як результат, у кінці 1-го семестру студент І курсу може вже і читати, і розмовляти японською на нескладні теми. По закінченню ІІ-го курсу наш японіст уже вільно володіє мовою Сходу.

Значний внесок у розвиток методики викладання східних мов на кафедрі китайської, корейської та японської філології роблять іноземні викладачі з Японії, яких постійно запрошують для викладацької діяльності в Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. Так, у 2004-2005 навчальному році на кафедрі працював відомий японський лінгвіст, перекладач, професор Кіотського університету Санґьо-Уемура Сусуму, який читав студентам лекції з історії японської мови та стилістики, проводив семінари з мовленнєвої практики. За час своєї роботи на кафедрі проф. Уемура Сусуму підготував до друку “Курс лекцій з історії японської мови”, а також відповідний навчальний посібник до цього курсу. Сьогодні студентів-японістів з культурою країни, де сходить сонце, знайомлять – Сайто Макото, Катаока Хіроші, Егава Хіроюкі, які є носіями сучасної японської мови та працюють в нашому інституті вже не перший рік. Якісне навчання студентів забезпечують також – доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології Бондаренко Іван Петрович, доцент Асадчих Оксана Володимирівна, доцент Комісаров Костянтин Юрійович, кандидати філол. наук Букрієнко Андрій Олександрович, Дудченко Ольга Ігорівна, Заморська Юлія Віталіївна та інші.

Наша співпраця з Японією

У 2008 році КНУ імені Тараса Шевченка та відома японська компанія «Мітцубіші корпорейшн» уклали угоду з метою налагодження дружніх стосунків між університетом і компанією. Йдеться про навчання японської мови, літератури та культури, а також розвиток сходознавчої науки. Сьогодні компанія «Мітцубіші корпорейшн» надає університету матеріально-технічну та фінансову допомогу. Завдяки їй Центр японської мови та літератури отримав цінне технічне обладнання та підручники наукового спрямування. У рамках програми відкрито «Курси японської мови «Мітцубіші корпорейшн» для студентів, школярів та всіх громадян України, які фінансуються «Мітцубіші корпорейшн». Яскравим зразком підтримки японознавства в Інституті філології є грант на суму 430 000 доларів США, наданий на початку 2005 р. Міністерством закордонних справ Японії для обладнання в Інституті філології двох лінгафонних кабінетів, комп’ютерного та мультимедійного центрів, а також щорічний грант японської фірми «Міцубісі» у сумі 57000 доларів для організації гуртків з вивчення японської мови, написання і друку навчальної літератури з японістики при Центрі японської мови та літератури.

Стажування.

Інститут філології дає змогу студентам-японістам стажуватися в Японії пів року та рік, залежно від програми. Для цього вони складають відповідний іспит на рівень володіння японською. За його результатами і визначаються щасливчики, які їдуть до східної країни. Окрім цього, інколи з’являються пропозиції від посольства представляти Україну в Японії, але тривалість такої поїздки становить лише декілька тижнів. Отже, студентам, які вивчають японську, надаються всі умови для бездоганного опанування цієї мови.

Набуті під час навчання та стажування ґрунтовні знання, дають можливість випускникам кафедри китайської, корейської та японської філології успішно працювати в таких відомих компаніях, як Хонда, Марубені, Міцубіші та інших, займатися перекладацькою, викладацькою, науковою діяльністю.

Тож, шановні студенти, вивчаймо японську мову, тому що це ключ до пізнання східної культури.