Україністика в Бухаресті: досвід стажування

Під час стажування в Бухарестському університеті асистент Інституту філології Богдан Горват поспілкувався з керівницею секції україністики кафедри слов’янських мов Бухарестського університету доктором Альоною Біволару про специфіку навчання студентів у Румунії

Як почалася Ваша пригода з україністикою? Чи був це свідомий вибір і чи все склалося так, як Ви це собі уявляли на початку навчання?
Після отримання ступеня магістра слов’янської філології у 2005 році на факультеті іноземних мов та літератур професор Іван Ребошапка, викладач української мови, запропонував розширити тематику моєї дисертації, якою керував. Тема стосувалася запозичень з англійської мови й загалом української. Це була єдина докторська школа факультету для всіх спеціальностей (понад 35 іноземних мов). Мені вдалося скласти іспит із загальної лінгвістики і стати єдиною аспіранткою з секції слов’янських мов, яку закінчила у 2010 році. А з 2008 року я почала викладати студентам курс Синтаксис української мови під керуванням професора-фольклориста Ребошапка.

Як викладається українська мова? Які основні підходи застосовують викладачі секції і якими матеріалами користуються? Чи працюєте над власними методичними розробками?
До 2000 року до секції української мови вступали студенти, для яких рідна – українська. Сьогодні більшість наших студентів – румуни. Ми враховуємо досвід українських колег, які викладають українську іноземцям. Тому викладання ведеться у плюралістичному міжкультурному і міжмовному ключі. Працюємо над створенням оригінальних курсів зі структури української мови і практичного курсу. Наразі сподіваюся, що у 2018 році буде опубліковано румунсько-український словник із юридичної та економічної лексики. Бо попередній загальний румунсько-український словник був укладений ще 1964 року.

З якими українськими університетами співпрацюєте? Чи мають студенти можливості мовного стажування в Україні?
Ми маємо протокол про співробітництво, укладений між Бухарестським і Чернівецьким університетами. Також у нас налагоджені контакти з Посольством України в Румунії. Завдячуючи їм, наші студенти мають можливість відвідувати двотижневі курси української мови та літератури в Чернівцях. Але так лише останні два роки, бо до цього років десять не мали ніякої нагоди відвідати українські факультети. Звичайно, таке стажування є корисним, але вважаю, що це недостатньо для справжнього мовного прориву для студентів які, нагадую, починають вивчати українську з алфавіту. Та є проблема, що вже кілька років протокол в сфері освіти між урядами Румунії і України залишається неукладеним. Тож ми не маємо інших варіантів для підтримки наших студентів. Було би чудово, якби ми знайшли й інших партнерів в Україні для обміну студентами.

Скільки студентів у секції української мови?
Зараз набір студентів для всіх слов’янських мов (окрім російської) оголошується раз на два роки, а група складається з 15 студентів. Українську мова та літературу вивчають як спеціалізацію, тобто першу іноземну. Сьогодні майже 30 студентів обрали своєю майбутньою професієї українську філологію. Кафедра має дві групи (2-ий і 3-ій рік навчання), серед яких двоє студентів – етнічні українці. У містах Сучаві або Клуж-Напоку, де живе значна кількість української діаспори, в місцевих університетах теж діють секції з української мови та літератури.

Який відсоток бакалаврів вступає до магістратури на україністику?
Болонська система, до якої ми приєдналися, передбачає що наші випускники-бакалаври за три роки навчання матимуть рівень В1-В2, а за два наступні роки магістратури зможуть опанувати українську на С1. Але в цих відділах студенти не мають можливостей брати участь в літніх школах чи отримати стипендії на семестр. Тому більшість з них обирають інші програми магістратури. Тільки 30 відсотків вступають на магістерську програму «Слов'янські культурологічні студії: Росія і слов’янські країни Центральної і Східної Європи», на якій вони можуть продовжувати вивчати українську.

Які сьогодні основні напрямки наукової діяльності кафедри, зокрема секції україністики? Нещодавно ви проводили конференцію присвячену українській мові в Румунії. Розкажіть, будь ласка, про цей захід.
Щороку наша кафедра традиційно організовує міжнародну конференцію. Цьогоріч вона мала назву "Румунська славістика і діалог культур" (22-23 вересня 2017). У заході брали участь також викладачі Чернівецького та Львівського університетів. Ми мали спеціальну секцію, присвячену 150-річчю від дня народження Осипа Маковея. Були й інші заходи цього року – Міжнародний симпозіум "Іво Андріч у європейському контексті"(12 жовтня 2017р.), Міжнародний симпозіум "Павло-Йозеф Шафарик – 180 років румунських славістичних студій" (26 жовтня 2017р.), наукова сесія "Генії та поетичне мистецтво" (5 травня 2017 року).
Остання Міжнародна конференція "Українці в Румунії – історія, сучасність та перспективи" (18-19 листопада 2017р.) була організована Союзом українців Румунії, Бухарестським університетом, Товариством славістів Румунії за фінансової підтримки СУР-у. Серед партнерів заходу – Клузький університет, Сатумарський повітовий музей та Національне телебачення Румунії. П’ять секцій, де взяли участь представники Румунії та України, охопили питання літератури, лінгвістики, фольклору, історії і історіографії українців Румунії та румунсько-українських відносин. Під час конференції були розмови щодо проекту книги-студії про історію українців Румунії.

Знаю також, що в планах тиждень української культури в Бухарестському університеті. Як проходить підготовка до цієї події?
У 2017 року Бухарестський університет розробив проект "Міжнародні тижні Бухарестського університету" (SIUB) через низку заходів, присвячених культурі різних країн. І наш Департамент кожного травня організовує тиждень слов’янських культур, у рамках якого ми організовуємо День української культури.
Ми провели літературний вечір за участі українських поетів. Цьому фінансово посприяв Союз Українців Румунії. Разом із посольством України в Румунії та студентами секції плануємо конкурс декламації та вікторину з української культури. Будуть також виступати студенти секції із музичною освітою та гурт Зоря, учасниками якого є українці з Румунії.

Автор – Богдан Горват

*більше про україністику в Бухаресті і д-ра А.Біволару – у доданому файлі