20 РОКІВ «ФІЛОЛОГІЧНИМ СЕМІНАРАМ»

Науково-педагогічні школи – одна з визначальних форм університетської освіти. Для істориків і теоретиків літератури такою формою в 1904 році став «Філологічний семінар» професора Київського університету (згодом – академіка російської та української академій) Володимира Миколайовича Перетца. З нього вийшли практично всі фундатори модерного українського літературознавства київського регіону – М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Г. Бурґардт (Юрій Клен), І Огієнко, С. Маслов, Д. Чижевський та ін. Значну частину їх (разом із семінаром та його фундатором) репресивна машина радвлади знищила, і лиш одиницям удалося емігрувати на Захід і там утримати українське літературознавство в рамках істинної науки. Нове відродження семінару припадає на середину 90-х років ХХ ст., котрий (як науково-педагогічна школа) одразу ж набув міжнародного статусу з чітко означеною темою: «Теоретичні і методологічні проблеми літературознавства». Друкованим органом школи стало щорічне видання (з ВАКівським статусом) «Філологічні семінари». Нині заходами Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка підготовлено й опубліковано підсумкове (за 20 років) видання «Філологічний семінар – школа наших традицій». У ньому окреслено основну літературознавчу проблематику, яка була предметом розгляду на семінарах протягом останніх двадцяти років, опубліковано (в додатках) зміст усіх семінарських збірників та рецензії на них різних авторів у літературній періодиці 1996-2017 рр. Світлини видання дають уявлення про основних учасників семінару, серед яких, зокрема, науковці найстаршого (члени Національної академії наук України Д. Затонський, В. Дончик і Н. Крутікова, професори Є. Сверстюк, Н. Шляхова і Н. Заверталюк), середнього (професори Р. Гром’як, Н. Костенко, Г. Клочек, В. Марко, Б. Мельничук, О. Мушкудіані, В. Нарівська, А. Погрібний, Т. Салига, А. Ткаченко, О. Турган та ін.) і наймолодшого поколінь науковців (професори Н. Бернадська, І. Даниленко, І. Заярна, Н. Зборовська, Т. Гундорова, П. Іванишин, Л. Кавун, О. Колінько, Л. Кравченко, В. Кузьменко, А. Мережинська, О. Ніколенко, С. Павличко, В. Поліщук, Я. Поліщук, С. Пригодій, В. Просалова, Л. Рева-Лєвшакова, С. Росовецький, Л. Скупейко, М. Шаповал та ін.). Географія їхньої участі у семінарі охоплює практично всі класичні та кілька педагогічних університетів України, а зарубіжне літературознавство представлене у виданні такими відомими філологічними постатями, як О. Баканідзе (Грузія), Г. Грабович (США), Р. Гебнер та І. Качуровський (Німеччина), С. Козак, В. Назарук і В. Соболь (Польща), С. Макара і М. Роман (Словаччина), Н. Над’ярних (Росія), М. Павлишин (Автралія), І. Поспішил (Чехія), М. Славова (Болгарія).

Видання ілюстроване також сканованими титулами основних праць фундаторів і учасників семінару та оснащене іменним і термінологічним покажчиками. Меморіальну дошку професору В. Перетцу на гуманітарному корпусі університету встановлено у 2013 році.