“Короткевичівські дні”

Цьогорічні традиційні “Короткевичівські дні” в організації Центру білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича розпочалися з відзначення 500-річчя білоруського та східнослов”янського книгодрукування, пов”язаного з іменем видатного сина білоруського народу, просвітителя, мислителя і першодрукаря Франциска Скорини, а також згадки про багато історичних і культурних подій, знакових для нинішнього року - 135- річний ювілей класиків білоруської літератури Янки Купали та Якуба Коласа, 950 років першої літописного свідчення про столицю Білорусі — Мінськ, 750-річчя Могильова, 1155-річчя Полоцька. Рішенням ЮНЕСКО 2017 рік був проголошений роком 500-річчя білоруського та східнослов”янського книгодрукування як подія, що має велике значення для світової культурної спадщини.

У літературно-мистецькій залі до студентів і викладачів-білорусистів приєдналися студенти інших спеціальностей, викладачі кафедр Інституту та гості - викладач Могилівського університету В”ячеслав Іванович Короткевич, представник Білоруського розмовного клубу Артемій Теодорович, привітання надіслав заступник директора Інституту мовознавства ім.О.Потебні Олександр Іванович Скопненко.

Студенти 1 та 4 курсів під керівництвом викладача з Білорусі Короткевич Ірини Іванівни підготували вірші білоруською мовою, розповіли про життя, навчання і мистецький шлях Франциска Скорини, значення його діяльності для розвитку білоруської мови, науки, культури, формування національної самосвідомості білоруського народу.

“Він — наше джерело, гордість і віра, зірка першої величини на небосхилі національної культури,”- так пишуть про відомого на увесь світ білоруського першодрукаря, перекладача, просвітника багаточисленні мистецтвознавці, науковці, критики, поети, прозаїки. Перша книга Скорини “Псалтир” побачила світ 6 серпня 1517 року у Празі і поклала початок усьому східнослов”янському книгодрукуванню. Справжній титан Відродження, Франциск Скорина був одночасно філософом, літератором, винахідником і митцем, його перу належать перші вірші старобілоруською мовою. Заповітом для нащадків дійшли до нашого часу і не втратили своєї актуальності слова Ф.Скорини:“Любіть книгу, бо вона — криниця мудрості, знань і науки, ліки для душі”.

На збереження і розвиток ідей Скорини у білоруській літературі звернула увагу викладач Олена Альбертівна Погребняк, говорячи про 135 річницю Якуба Коласа та Янки Купали. Доля творчої спадщини двох класиків літератури , зокрема, ліро-епічної поеми “Новая зямля” Якуба Коласа і коротенького вірша «А хто там ідзе?» Янки Купали, їхнє новітнє інтермедіальне перепрочитання доводить, що у білоруському суспільстві класичні літературні твори не стають застиглим пам’ятником минулому, вони органічно входять у сучасне мистецьке життя, покладаються на музику, екранізуються, за їх мотивами ставлять театральні вистави, опери, музейні експозиції збагачуються новітніми мультимедійними інсталяціями. Все це є свідченням живої і актуальної культурної дифузії, міжмистецької взаємодії.у межах свого культурного коду, унікальним прикладом постійного діалогу з традицією в рамках самої традиції , неперебутньої актуальності творчого спадку класиків в сучасному культурному просторі Білорусі .

Директор Центру білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича
Стеблина Леся Миколаївна

Категорії: