Тиждень ІФ розпочато: учили Сергія Проскурню слухати класичну музику

До філологів завітала талановита й натхненна гостя – студентка Інституту міжнародних відносин Єлизавета Жеребчук (або ж Ельза). Лекція про класичну музику не була в кращих традиція академізму: Ельза розповіла про витоки музики, її розвиток, перші нотні записи та поділ нот. Усе – з прикладами. Лунала навіть музика, що вважається першою зафіксованою – поминальна мелодія часів Давньої Греції від 3 ст. н. е.! А нині ритми не ті: Ельза показувала записи нот по колу та за допомогою комп’ютерних програм. Для філологів цікаво було почути про романтизм, класицизм, імпресіонізм в музиці, а не лише в літературі. Зрештою ж, найперше – музика у слові!

Як слухати, спитаєте ви? – Довіритися самій музиці та вслухатися у гру оркестру; думати, що хотів автор від свого конкретного твору. Те, що для когось здається музикою, іншим спричинить головний біль, але насправді це лиш справа звички. На прикладі багатьох композиторів від кінця 19 ст. Ельза довела, що музику можна чути скрізь: у тиші (як Джон Кейдж), в атональності (як Шонбер), у звуках природи (як Пюрсель), навіть у хвилях мозку, звуках 100 метрономів чи… стільці! На певномі етапі історії існували навіть «столофони». Звісно, важливо цікавитися теорією напряму.

Ельза ж добре знається на теорії, адже вона піаністка, композитор, 10 років займається оперним співом. На її лекцію завітав і театральний режисер Сергій Проскурня, який порадив звернути увагу й на власне українську історію музики. Можливо, це буде темою нової зустрічі?.. Адже музика – мистецтво для всіх; це результат навіть не культури, а генетики (доведено!), і здатна лікувати. Тож слухаймо її правильно!

Текст - студентка Юлія Кузьменко,
фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

Категорії: