Хто я: розпочалася конференція, присвячена питанню мовно-культурної ідентичності

25 жовтня в Інституті філології розпочалася Міжнародна наукова конференція «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій». Всебічне обговорення теми триватиме два дні, у рамках яких запланована робота секційних засідань, круглі столи – «Комунікація у сучасному суспільстві: мовно-культурний вимір», «Роман Гамада – перекладач перської класичної прози, лауреат національної премії імені М.Рильського та М.Лукаша», засідання з нагоди 470 річниці з дня народження Мігеля де Сервантеса Сааведри, круглий стіл до 200-річчя Ніколаза Бараташвілі, а також міжнародний семінар «Перекладач як міжкультурний посередник і менеджер».

На пленарне засідання від імені проректора з наукової роботи КНУ Віктора Мартинюка привітати учасників конференції прийшла начальник науково-дослідної частини Ганна Толстанова. Від дирекції Інституту філології привітала гостей заступник директора Ганна Черненко. Серед учасників наукового зібрання були присутні відомі українські лінгвістики (Олена Снитко, Анатолій Мойсієнко, Лідія Гнатюк, Наталія Слухай, Валерій Чемес, Галина Наєнко…), а також зарубіжні вчені (із Австрії – Міхаель Мозер, із США – Мар’яна Рубчак, із Франції – Анрі Буайе, з Грузії – Рауль Чілачава та інші), політолог Володимир Кулик.

Нині вивчення мови передбачає розуміння «її дихання». Філологи, як ніхто інший, зусібіч студіюють мови, проникають у їх сутності. Зважаючи на це, тема конференції є актуальною, адже кожен із нас прагне володіти багатьма мовами, але у прагненні бути поліглотом важливо не забути власної ідентичності. Водночас проблема ідентифікації – це питання «хто я» і «хто ми».

Поняття «ідентичність» багатозначне. Якщо розглядати з точки зору суспільних наук таких, як соціологія, етнологія, психологія, то ми розумітимемо цей термін як сукупність установок, уявлень щодо власного самоусвідомлення індивіда та самоасоціювання його в цілому суспільстві. Основними критеріями, за д.політ.н., пров. наук. спів. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Володимиром Куликом, які визначають ідентичність, є батьки (спадково передається), країна (громадянство), мова. Презентуючи аудиторії кількісне дослідження щодо мови у структурі національної ідентичності, науковець продемонстрував динаміку етнонаціональних ідентифікацій на прикладі українців. Пан Володимир зауважив, що психологічний тиск війни спричинив відмову від російської мови, таким чином зросло число українців з точки зору самоідентифікації. Водночас не спостерігається повністю прийняття української як мови ідентифікації. З’явилася «гібридна» самоідентифікація – українсько-російська. Чим загрожує така самоідентифікація? І чим спричинена? Це обговорювали у межах конференції.

Однією із ключових доповідей конференції була «Мова як маркер національної ідентичності: осягнена важливість лінгвістичної єдності», виголошена Мар’яною Рубчак, д.іст.н., професором, головним наук. спів. Університету Вальпараісо (США). Пані Мар’яна за національністю є українкою, а за громадянством – американкою, саме тому вона, як ніхто інший, розуміє поняття ідентичності, яке на її думку, варто трактувати як «мову нашого чуття». Виступаючи, історик наголосила, що мова є основним чинником формування етносу, і не тільки його. «Мова формує все. Перш за все, людське уявлення про світ. Ідентичність дорівнює людині як істоті. Мова – це уявлення людини. Існування багатьох мов у межах однієї країни роздроблює людину, що ми бачимо на прикладі українців. Це підтверджують показані Володимиром Куликом кількісні дані».

Про формування мовно-культурної ідентичності з точки зору історичних аспектів розповіли д.філ.н., професор Віденського університету (Австрія), почесний доктор КНУ Міхаель Мозер, д.філол.н., проф. Інституту філології, член-кор. НАН України Ростислав Радишевський.

У перший день конференції також обговорили мовно-культурну ідентифікацію крізь призму нових парадигм. Анрі Буайе, заслужений професор, д.філол.н., професор Університету Поля Валері Монпельє ІІІ (Франція) та Валерій Чемес, к.філол.н., доц. Інституту філології КНУ, розповіли про ідентичність у соціокультурному та етносоціолінгвістичному вимірах.

Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

Категорії: