«Література – це завжди загадка»: презентація книги Дарини Гладун

Про важливість філологічних знань, про лекторів, які надихали творити, вміння відмовлятися від текстів під час відбору у збірку, розмовляли з письменницею Дариною Гладун, випускницею Інституту філології, авторки збірки «Рубати дерево», лауреатки численних літературних премій та переможниці різноманітних конкурсів.

Випускниця літературної творчості видала свою першу збірку «Рубати дерево». Презентація пройшла у по-дружньому спілкуванні. Коли Дарину запитали про те, щоби вона порадила собі першо-, другокурсниці з висоти свого досвіду, щодо видання книги, то отримали чітку відповідь: «Ходити на пари». І в своїй відповіді Дарина, власниця червоного диплому магістра, не лукавила: «Зрозумійте мене: я поет з літературною освітою. Уже в магістратурі я зрозуміла, як мені не вистачає бази з часів, коли дозволяла собі прогулювати лекції, не дочитувати рекомендовані списки літератури, як от від Людмили Грицик. Але це розуміння, на жаль, приходь тільки після випуску. Бо коли тобі шість років поспіль дають знання, і вони вартісні, то до цього звикаєш як данності. Але далі вже мусиш сам розгрібати тонни інформації в бібліотеках. Ну але хочете бути в літ.процесі, то не сидіть лише в бібліотеках. Мистецькі тусівки – обов’язкові».

Презентацію модерувала викладачка кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Ірина Забіяка, яка звернула увагу, на скільки поетична збірка є філологічною. Відчуття слова, алюзії і ремінісценції на тексти нобелівських лауреатів, пласт міфології і фольклору в образності, - книга невичерпне джерело для дослідження. Не менш важлива і композиція книги, архітектоніка, яка доповнена візуальною частиною. Дизайнер Лесик Панасюк у чорно-білому кольорі сказав те, що прописано у рядках верлібрів Дарини. У літературно-художньому тандемі створюється поле, яке читач має для себе охопити.

Поділилася авторка й історією написанням текстів у книзі, адже більшість були написані на парах. Чи то привиди гімназистів надихали творити, чи метафоричність висловлювань лекторів, зокрема проф. Юрія Коваліва, але верлібри під обкладинкою насичені і щільні, де помітно вже усталеного поета, зі своїм стилем і сильним метафоричним словом. «Логограми, які тут є, крім інтертекстуальних пластів, - блискуча знахідка Дарини. Адже це літературна загадка». – підкреслив проф. Юрій Ковалів на презентації. Він виступив і автором після мови до збірки письменниці.

Дарині Гладун вдалося зобразити річ у собі, звернуту на себе вічну пульсацію текстів. «Рубати дерево» - свіжий і новий підхід творення, асоціативність і концептуалізм. У книзі присутній шлях зовнішнього кола до внутрішнього, коли черпаємо знання соціуму і проростаємо індивідуумами. Завершує книгу не фінал, а відчуття потреби нових знань.

Попереду ще багато ідей та творчих здобутків, тож Дарина не перестає лупати скалу літератури, а ми говорити про «Рубати дерево».

Текст - Каріна Дорошенко
Фото – Лесик Панасюк

Категорії: