Філологи знають все про каву з накладанцями

26 вересня, відбулася друга дружня зустріч "змовників". Говорили на перший погляд про звичайні слова, які насправді приховують у своїй етимології сторінки історії.

Tак, кава є звичним щоденним напоєм та не викликає подиву чи зніяковіння. Сучасна людина, а особливо студент ( під час сесії) зовсім не уявляє свого життя без цього ароматного напою. Історія свідчить, що кава відома за межами Аравії лише з 15 ст. Відень, який вважається кавовим містом, завдячує появі цього ароматного напою українцю, запорізькому козаку Юрію Кульчицькому, який брав участь у звільненні Відня від облоги турками. Навчений турками мистецтву готування гіркої кави, він урізноманітнив її для європейського споживача, додавши цукор, молоко та вершки і відкрив у Відні першу кавя’рню. Але на цьому щирий український козак не зупинився, і заснував точну копію віденського закладу через два роки у Львові. Нині ця кав'ярня знаходиться на вул.Руській, 4 і має назву "Синя пляшка". То кава вже й не така віденська насправді?!

Про ці та інші цікавинки з історії та етимології кави розповідала на зустрічі лінгвістичного клубу «ЗМовники» д.філол. н., проф. Лідія Павлівна Гнатюк.

Слухачі прагнули чогось поживнішого за каву, тож бесіда плавно перейшла до теми накладанців. Накладанцями називають на Полтавщині звичні для нас бутерброди. Синонімом до цих лексем є також полонізм канапки, який є поширеним на Західній Україні. У 2007 році слово "накладанець" не зафіксовано у словниках, а у 2012 році ця лексема вже входить до словникового реєстру питомих українських слів. Нині накладанці на слуху у львівських кав'ярнях. Щодо нововведеного слова Лідія Павлівна провела опитування, аби з'ясувати із чим асоціюється слово "накладанець" у філологів. Любителі слова продемонстрували свою творчість, тому окрім звичної відповіді "бутерброд", написали: "особа, яка щось на когось накладає", "дармоїд", "паразит", "той, хто дає хабарі", "предмет, який накладається на щось", "клаптик тканини для латання", "накладна велика кишеня". Були асоціації зовсім нешаблонного мислення. Як от "наперсток", "гірчичник", "цукор або якийсь смаколик", "система координат", "палімсест". Отож, як зазначила більшісь учасників зустрічі, слово «накладанець» живе і житиме в українській мові. Тож нумо вживати замість суворого «бутерброд» милозвучний «накладанець».

Підсумувавши другу зустріч учасників лінгвістичного клубу, модератор Оксана Мацько, зауважила, що відтепер філологи знають все про каву з накладанцями.

Наступного разу "змовники" говоритимуть про гумор. Якщо ти вмієш влучно й дотепно жартувати українською, чекаємо на тебе 10 жовтня на настуному засіданні «Змовників». Буде весело!

Оляна Цехмистер

Категорії: