День вишиванки єднає

Традиційно третього четверга травня вулиці розквітають різнобарв’ям вишиванок. Це свято було запропоноване на початку двохтисячних років студенткою Чернівецького університету, а тепер воно стало міжнародним та навіть встигло встановити рекорд України: у тих же Чернівцях 2001 року на головній площі міста зібралося понад 4000 українців, вбраних у вишиті сорочки. Цьогоріч традиція триває. І, звісно, її не оминув Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка! Студенти від першого до шостого курсу, аспіранти, викладачі та співробітники Інституту підтримали свято, тішили око кольоровими сорочками (звісно, вишивають не лише на білому, а й на синьому, чорному, бежевому, блакитному, червоному…)

Інституту запропонували влаштувати фотофлешмоб та розповісти про те, що для кожного є вишиванка. Першокурсниця Наталя Нічишина, приміром, розказала про свою вишиванку таке: «Цю вишиванку я придбала кілька років тому як елемент шкільної форми. Пізніше форму в нашій школі змінили, а ця краса лишилися зі мною. Тепер я вдягаю її щорічно на парад вишиванок у рідному місті та на інші свята». Студентка другого курсу Анна Левчук каже: «Для мене вишиванка - це оберіг, символ родинної пам'яті, щасливого майбутнього та чистої української душі. Щось рідне, тепле і Своє! Вияв нашої культурної свідомості! А ще - це зв'язок між поколіннями, який нікому не під силу перервати!»

Усім відомо, що вишивані сорочки мають давню традицію в Україні (найдавніша вишивка - білим на білому). Вона є сильним оберегом, а кожен візерунок на ній – символ. Наприклад, дуже поширені маки – символ історичної пам’яті та продовження роду, барвінок – весни, життєвої сили, калина – символ жіночого начала, а також українського роду. Є й давніші геометричні візерунки, що сягають історією ще язичництва: ромб чи квадрат – це земля, плодючість; коло – життєдайне Сонце; свастя – сімейне вогнище, восьмикутна зірка – поєднання чоловічого (прямий хрест) та жіночого (косий хрест) начал. Власне, сьогодні в ІФі можна було побачити всі ці та багато інших давніх символів. Продовження традицій предків дуже важливе, а надто тут, в осередку української науки та культури. Адже саме на плечах гуманітаріїв у цілому та філологів зокрема лежить дбати про ті народні звичаї, які роблять нас нами, українцями.

I сьогодні ми впоралися! Свято особливо підтримали україністи різних курсів. Та навіть іноземці вдяглися до Дня вишиванки. Це день, коли ми стаємо єдиними, незалежно від того, звідки ми родом та яку мову вивчаємо. Нас єднає рідний ІФ та вишиті українські мотиви.

Юлія Кузьменко

Категорії: