З надією в майбутнє, зберігаючи пам'ять минулого

Це сталося рано вранці, о 5 годині, на весні, коли цвів бузок. Повні машини людей - жінок, людей похилого віку та дітей - під наглядом солдатів їхали на вічне поселення у степи Середньої Азії. Це був наказ Сталіна - депортувати більше 200 тисяч кримських татар із рідних земель до Сибіру за співпрацю з нацистами. Минуло вже багато років, але події з ночі 17 на 18 травня 1944 року не можна згадувати без сліз. В Україні 18 травня є Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Він відзначається також як День боротьби за права кримських татар. Вже третій рік поспіль у цей день біля Головного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка, поруч із українським та університетським, під звуки двох гімнів піднімають кримськотатарський прапор та хвилиною мовчання вшановують пам'ять жертв депортації.

У пам'ятному заході вшанування жертв геноциду узяли участь Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, ректор КНУ імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, проректори, завідувач кафедри тюркології Інституту філології Ірина Покровська, викладачі та студенти-тюркологи, Голова правління ГО "Кримська родина" Аніфе Куртсеїтова, Координатор комітету із захисту прав кримськотатарського народу Синавер Кадиров, співробітники університету.

Виступаючи, Мустафа Джемілєв зазначив, що 73 роки тому радянська влада здійснила злочин проти кримськотатарського народу задля процвітання "русского мира". У ті роки кримські газети відкрито писали про спробу знищення нації в ім'я територіального розширення "русского мира". Таке не пробачається і незабувається. Кримські татари, які лишилися живими після геноциду 1944 року, більше ніж півстоліття боролися за повернення на історичну батьківщину та за відродження втраченого. "Ми повернулися, не проливши нічиєї крові, у результаті відчайдушної боротьби, - зауважив Мустафа Джемілєв. - Ми почали лікувати рани, але трапилася нова акція щодо окупації землів кримських татар. У 2014 році відбулася анексія Криму, було окуповано наші землі і встановлено бандитський режим. Ми знову були вимушені депортувати". Нині більшість кримських татар проживають на материковій Україні, держава всіляко підтримує депортованих. Кримські татари, і ми, українці, віримо, що окупанти неодмінно полишать наші землі і будуть нести відповідальність за скоєне.

Також у день-пам'яті у Центрі кримськотатарської мови і літератури Інституту філології студенти, які вивчають кримськотатарську мову, декламували вірші відомих кримськотатарських поетів.

Олександра Касьянова,
фото - Валерій Попов

Категорії: