"Французька весна" в ІФ: зустріч із письменницею Патрисією Резніков

13 квітня в 63 аудиторії відбулася презентація книги «Тавро» французької письменниці, перекладачки та ілюстраторки Патрисії Резніков. Зустріч організувала кафедра теорії і практики перекладу з романських мов імені М.Зерова в рамках «Французької весни». Зустріч відбувалася французькою мовою і стала корисною для слухачів – студентів, майбутніх перекладачів з французької. Для філологів було корисним надихнутися і словами письменниці, і можливостями перекладу.

«La Transcendante» - оригінальна назва роману, що презентувала пані Патрисія. Джерелом натхнення для письменниці у створенні цієї книги став власний досвід. На її думку, написання книги - це подорож, протягом якої автор несподівано для себе знаходить нові деталі та нанизує їх на сюжет твору. Письменник - це "своєрідний медіум", який відчуває неосяжне, помічає дрібниці, знаходить ґрунт для свого твору всюди. На відміну від свого чоловіка, який також письменник і завжди складає план написання книги до найменших деталей, Патрисія ніколи не систематизує свої думки, - не знає, куди її занесе в середині книги, завжди шукає щось нове. Подорожі – це також одне з джерел її натхнення, вона збирає різноманітні дрібнички з кожної поїздки і ніколи їх не викидає. «У моєму романі одночасно поєднується правдиве й неправдиве, - розповідала пані Резніков, - оскільки багато подій я відчула на власному досвіді!» Вона вважає, що справжній літературний твір - це поєднання істинних фактів із домішкою вигаданого, тобто вміння "прикрасити" реальність у творі.

Але не лише творчість стала темою зустрічі. Письменниця розповідала про свій особливий зв’язок з Україною, враження від Києва. Патрисія Резніков приїжджала за часів Майдану і була глибоко зворушена, переживала та стежила за долею країни з особливою увагою, оскільки родина її матері – американсько-українського походження. Її прадід, Давід Рєзніков жив у Києві, проте 1907 р. був вимушений залишити країну, аби уникнути призову до царського війська і можливих переслідувань. Дід Яків також народився в Україні, згодом переїхав до Канади, потім до США, де й народилася мати Патрисії. За деякий час родина облаштувалася у Франції, там побачила світ і сама авторка. З дитинства вона почувалася трохи самотньою, і єдине, що було для неї втіхою і другом, - це література. У школі з неї часто насміхалися, бо вона була не такою, як усі, не стежила за модними течіями музики чи фільмів, зате обожнювала книги.

Патрисія захоплювалася класикою світового пера, у тому числі А. Камю, Ф.Кафкою і Ф. Достоєвським, а поштовхом до написання роману «Тавро» став твір Натанаїла Готорна «Багряна літера». Це один із романів, що сформував її світогляд, тож у тексті наскрізь відчувається інтертекстуальність із Готорном.

Мати Патрисії була перекладачем, тож гостя розповіла, як до останнього була переконана, що не піде в ту саму галузь, але так склалося, що їй з часом сподобалося читати французький текст і автоматично перекладати його в голові англійською. Це була своєрідна гра, адже Патрисія з дитинства була білінгвом.

Студенти мали можливість поставити питання письменниці, тож дізналися про потаємне – ставлення до критики та до думки самої Патрисії про власні твори: «Я, на жаль, не вважаю, що будь-який витвір мистецтва здатен змінити хід історичних подій, проте, на мою думку, книга, картина, музика дають нам можливість спілкуватися один з одним, розуміти інші культури та їхні особливості, вони поєднують та надихають, а, отже, можуть змінювати майбутнє» - розповідає гостя.

Патрисія Резніков подякувала перекладачці свого твору – Галині Черненко. Української мовою книга вийшла 2016 року у видавництві «Пульсари». По закінченню презентації всі охочі могли придбати роман та отримати автограф письменниці. Зустріч була теплою та щирою. І стін Інституту філології також торкнулася «Французька весна»!

Текст - Ірина Клімчук, Юлія Кузьменко,
Фото – Валерій Попов