Безмежжя постаті Шевченка: актуалізація й інтерпретація

9-10 березня – той 48-годинний період року, коли концентрація згадок про постать Тараса Шевченка у суспільстві різко зростає. Нам, шевченківцям, важлива постать славетного Сина України не залежно від дат і подій. У ці весняні дати в університеті, який носить ім’я Тараса Григоровича, було проведено низку заходів.

У Шевченківські дні програма охопила кілька локацій. 9 березня відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Тараса Шевченку у Києві та святкова зустріч з лауреатами у стінах Головного корпусу університету. А наступного дня було проведено відкриті лекції Світланою Задорожною, доцентом кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, про постать Тараса Шевченка у Національному авіаційному університеті та Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. 10 березня відбулися зустрічі із Шевченківськими лауреатами на різних факультетах та в інститутах. Студенти-кібернетики мали нагоду поспілкуватися із вченим-літературознавцем Юрієм Ковалівим, педагогом Андрієм Кравченком та режисером-документалістом Володимиром Шевченком. На економічному факультеті відбулася зустріч із письменниками Дмитром Павличком і Мирославом Дочинцем та співачкою Анжеліною Швачкою. Студенти ж Інститутів журналістики та міжнародних відносин побували на зустрічі з режисером Леонідом Мужуком, письменником Юрієм Мушкетиком та директором Національного музею імені Тараса Шевченка Дмитром Стусом.

У важливі для кожного українця березневі дні у стінах Інституту філології відбулася традиційна міжнародна науково-практична конференція «Всесвіт Тараса Шевченка». Цьогорічна конференція укотре засвідчила необхідність перепрочитання Шевченка. Актуальність його творів незаперечна, але сама постать Кобзаря ще досі остаточно не розкрита. Саме загадковість окремих фактів життєпису Пророка стимулює всебічно досліджувати Шевченка. "Талантонеосяжний Шевченко ніколи не вивищувався над народом, до слави ставився з пієтетом", - зауважив директор Інституту філології Григорій Семенюк, відкриваючи пленарне засідання конференції. Знакову доповідь виголосив у стінах Альма Матер Іван Малкович, наголосивши на новому погляді на Кобзаря. Про різне сприйняття постаті Тараса Шевченка зауважив проректор Віктор Мартинюк. Про перекладацькі аспекти Шевченківських творів розповів Рауль Чілачава. Візуальний образ Тараса Шевченка змалював історик Сергій Сегеда у залі Інституту філології. З цікавою доповіддю виступив і Дмитро Чистяк, розповідаючи про рецепцію Шевченка у сучасних франкомовних перекладах. З вітальними словами на конференції виступила Тетяна Лебединець. Аналіз стереотипу "поета-пророка" здійснила Олена Поліщук під час своєї доповіді-презентації. Вона навела приклади інтерпретації образу Тараса Шевченка Андрієм Єрмоленком, Іваном Семесюком, Олексою Манном, Олександром Ройтбуртом. Неочікуваними конотаціями наповнили образ пророка і митці Ілля Стронговський та Станіслав Сілантьєв. А от Сергій Коляда зобразив персонаж Катерини для озвучення соціальних, екологічних, політичних проблем. Підкреслила доповідачка і переосмислення значення постаті Шевченка і під час революційних подій. «Немає культу, немає стереотипу. Люди вийшли з поезією Шевченка на Майдан. Вона була потрібною, живою, точною. Два століття тому Шевченко написав те, що люди переживали на цей момент», - наголосила Олена Поліщук.

Упродовж дня у рамках Міжнародної науково-практичної конференції до 203-річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулася серія круглих столів, а завершальним акордом програми стало нагородження переможців V Всеукраїнського конкурсу «Стань письменником!». Адже сила слова неодноразово показала свою вагу упродовж історії України, що підтверджується біографією Тараса Шевченка.

Прес-центр Інституту філології