Лекція професора Василя Яременка у День рідної мови

У День рідної мови, 21 лютого, в Інституті філології з ініціативи професора кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Оксана Сліпушко відбулася відкрита лекція професора Київського Університету Василя Яременка. Також у заході взяв участь доцент цієї кафедри Михайло Конончук. Вчений розповів студентам 1 курсу про актуальність пам’яток Київської Русі у сучасну добу, зокрема, про «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона. Твір має глибокий символічний підтекст. Це – перша декларація державної Руси-України, в якій проголошено європейський вектор розвитку. Законом, в інтерпретації Іларіона, є Старий Завіт Біблії, а Благодать – Новий Заповіт, свобода.

Іларіон першим в історії європейської думки проголосив право особистості на обрання власного шляху й усвідомлення відповідальності за вибраний шлях, - наголосив професор.

Розповів учений В. В. Яременко і про роботу над перекладами, про те, як часом трапляються загадкові місця у тексті, над якими тижнями доводиться думати, аби правильно перекласти. Студентам науковець і перекладач презентував власний переклад втору Іларіона «Про Закон, Мойсеєм даний, і про Благодать та Істину в Ісусі Христі втілених». Важливим для розуміння тексту у книзі є розміщення тексту паралельно двома мовами – церковнослов’янською та українською. Так на одному розвороті читач має змогу порівняти оригінал і переклад.

Окрім літературної складової лекції, професор поділився зі студентами і цікавими історичними фактами. Один із таких моментів стосувався Київської Русі. «Володимир великий знищив 300 волхвів, коли хрестив Русь. Люди вірили, що їхні голоси чуються з-під землі. Тому в Києві нині є район Голосієво», - розповів Василь Яременко. Вчений переконаний, що відбулося багато змін у світогляді народу з прийняттям християнства. На підтвердження цієї думки він навів приклади звертань: «Раніше кожен русич був внук Дажбожий, а тепер став Раб Господній, що змінює ієрархію».
Василь Яременко звернув увагу присутніх на те, що Володимир Мономах знайшов необхідні йому приписи, зокрема про те, що Богу більш угодний грішник, який покаявся, ніж праведник який ніколи не грішив. Тож, відрубуючи голову ворогам, Мономах міг покаятися, а потім жити, згідно зі своїми приписами.

Загалом спадщина Іларіона важлива для сучасної України тим, що вона визначає утвердження нової християнської держави Руси-України у світовому контексті. Василь Яременко звернув увагу на ключові моменти писання Іларіона, зокрема те, що тоді було прийнято християнство не у варварській нікому не відомій країні, а тій, «яка була слишима і видима у всі чотири конці землі». «Досягла ж Русь своєї знаності не за християнської релігії, а за язичницької», - підкреслив вчений.

Лекція професора Яременка відкрила присутнім шпаринки до загадкових і невивчених місць у творчості та біографії Митрополита Іларіона, чим і викликала жваве обговорення. Інформація професора спричинила багато питань зі студентської аудиторії. Зокрема, про датування «Слова», способи його інтерпретації, а також супротив старої радянської влади до діяльності науковця.

Каріна Дорошенко

Категорії: