Презентація збірки П. Куліша «Записки о Южной Руси» за участі вчених Інституту філології

14 лютого на честь відзначення 120-річчя з дня смерті Пантелеймона Куліша в Національному музеї літератури України презентували нове видання його «Записок о Южной Руси».

Упорядники – Василь Івашків, завідувач кафедри фольклористики Львівського національного університету, та Олесь Федорчук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Шевченка, – під час зустрічі розповіли про процес підготовки перевидання з доповненням.

Довгих 15 років збирався оригінальний варіант, готувалися коментарі, аби видати справжній академічний том, а не просто пам’ятку. Правописна система «Записок о Южной Руси» – «кулішівка», саме вона стала праосновою сучасної української літературної мови. Варто зауважити, що «кулішівка» вживалася до заборони українського друку Емським указом 1876 року. Зважаючи на цю заборону, Куліш згодом і став «архівним письменником». Масштаб постаті автора, спадщина якого зараз об’єднує фахівців різних галузей науки – історії, фольклористики та літературознавства, важко осягнути. Адже Куліш, порівняно з попередниками (Цертелєвим, Максимовичем, Лукашевичем, Срезневським, Метлинським) став абсолютним новатором у своїй царині: крім поезії, додав у збірку прозу, створив справжню народну книгу та зробив оповідачів та співців фольклору героями цієї книги.

Окрім упорядників збірку коментували й науковці Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська наголосила на важливості збереження та поширення національної нематеріальної культурної спадщини, яка є основою народу, його візитівкою. «Пантелеймон Куліш – державотворець, який чітко розумів, для чого фіксував документ народу – фольклор; він закликав соратників учитися у народних Гомерів – співців; усвідомлював, що на світовій мапі Україні можна утриматися саме завдяки культурі. Куліш мав значення в літературі як натхненник для поетес (Марка Вовчка, Ганни Барвінок), а опорою та продовжувачем його справи на все життя лишилася Олександра Білозерська-Куліш, що називала його «дружиною своєю, музою в чоловічій іпостасі»», – зауважила Олена Петрівна.

Професор кафедри фольклористики Станіслав Росовецький розповів маловідомі факти про оцінку «Записок» Тарасом Шевченком, який назвав збірку книгою про український фольклор та про самого Куліша, адже той, збираючи матеріали, завжди був близьким до співців, вважав себе членом їхньої спільноти.

Цікаві факти з Кулішевого життєпису навела Світлана Задорожна, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури і літтворчості. З її вуст прозвучала цитата із «Зазивного листа до української інтелігенції» Куліша, де митець закликає гуртуватися та не вгашати духу. Історія Куліша демонструє, чого може досягти людина, працюючи над собою (він навіть не мав посвідки про закінчення гімназії, через те не міг вступити в університет). Його праця – це жертва на вівтар української культури та духу. Найбільш промовистою пані Світлана вважає думку про «Записки» Тараса Шевченка: «бесценнейший труд, благороднейший». Франко слушно називав Куліша фанатиком українського народу. Наш геній культивує народну пісню, показує, що вона має консолідувати народ, адже не випадково саме завдяки пісням ми знані у світі.

Гості презентації брали участь у активній бесіді, ставили питання, доповнювали портрет мислителя Куліша, проводячи паралелі із сучасністю. Фольклор – доказ того, що наша наука існує, без нього ми не побудуємо модерної нації, він – наш стовідсотковий доказ проти «Новоросії» (до речі, сам Куліш останні 20 років свого життя називав росіян «молодорусами», а українців – «старорусами», тобто первинною спільнотою).

В атмосферу відродження української народної творчості занурилося студентство – фольклористи Інституту Філології КНУ ім. Шевченка. Організатори відзначили важливість цього моменту, адже на заході порушувалися важливі та актуальні теми, які під силу розвивати саме молоді.

Упорядники та Музей щиро подякували видавництву «Критика», під чиїм знаком вийшли дві книги збірки, а директор видавництва Андрій Мокроусов, у свою чергу, віддав належне тим науковцям, чиї праці складають цю скарбницю народної мудрості, огранену у фахові коментарі сучасних фольклористів.

Юлія Кузьменко,
фото - Валерій Попов

Категорії: