«Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст»: результати досліджень

«Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» - над такою науково-дослідною темою працювали співробітники Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка під керівництвом д.філол.н., проф. Оксани Сліпушко. Звіт про роботу було оприлюдено 13 грудня 2016 року на засіданні Координаційної ради Університету під головуванням пропретора з наукової роботи В.С. Мартинюка і голови ради декана економічного факультету В.Д.Базилевича.

Заявлена тема, робота над якою тривала три роки, є актуальною для української гуманітаристики й України в цілому. Тема була започаткована у 2014 році, в ювілейний рік, 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка. Це вперше було відкрито окрему Шевченківську наукову тему. Результатом роботи її співробітників, зокрема О.М. Сліпушко, А.О. Шаповалової (Шкрабалюк), І.Л. Приліпко, О. Гузій, А. Круглій стала системна робота, спрямована на популяризацію Шевченківського вектору, практичними виявами чого стали міжнародні конференції, круглі столи, монографії, статті у фахових виданнях, зокрема міжнародних, одна з них – у науковометричній базі Scopus авторства О. Сліпушко.

Від 2014 року, коли було проведено Міжнародний Шевченківський літературний конгрес, щорічні конференції, присвячені Кобзареві, стали міжнародними. Результати роботи конференцій зафіксовані у трьох наукових збірниках «Шевченкознавчі студії», що мають міжнародну редколегію. У конгресі вперше взяли участь представники США, Великої Британії, Японії, Казахстану, Грузії, Росії, Республіки Білорусь та Польщі. А у 2015 році було організовано Міжнародний круглий стіл «Всесвіт Тараса Шевченка», в роботі якого взяла участь професор Варшавського університету Крістіна Куявінська-Кортні. А цього року було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Всесвіт Тараса Шевченка» за участю Петра Фединського – науковця зі США, який переклав «Кобзар» Тараса Шевченка на англійську мову.

Із нагоди 170-річчя заснування Кирило-Мефодіївського братства у 2016 році було організовано круглий стіл, де шевченкознавцями було обговорено історичне значення імені Тараса Шевченка у діяльності товариства. Проф. Оксана Сліпушко довела, що для кирило-мефодіївців Тарас Шевченко був ідейних лідером і натхненником.

За період роботи над темою було опубліковано монографію у двох частинах «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст». Прикметно, що книга вийшла двома мовами -- українською та англійською. Авторами першої частини монографії є проф. Оксана Сліпушко й асист. Анна Шаповалова, а другої - Оксана Сліпушко з Іриною Приліпко. Дослідження українською та англійською мовами «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий контекст» (2015 рік) дало можливість фахово презентувати Шевченка світові. Важливим є і факт присутності досліджень працівників теми у науково-метричній базі Scopus, де було опубліковано статтю Оксани Сліпушко (часопис Religious and Sacred poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education). Також наукові розвідки О. Сліпушко про Т. Шевченка були опубліковані в інших закордонних виданнях, зокрема Великобританії та Грузії. Крім того, працівники теми випустили за цей час у світ 18 наукових фахових статей, присвячених феномену Кобзаря. А О. Сліпушко виступила автором передмови до альбому «Ходімо дальше, дальше слова…» (Мистецька спадщина Тараса Шевченка 1847-1861 років: рисунок, акварель, сепія, гравюра) (упорядник альбому – Дмитро Стус).

Важливим для сучасного інформаційного суспільства було ще й те, що працівники теми створили сайт «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» (temats.knu.ua), на який щодня заходять у середньому сто відвідувачів.

Також результатом роботи працівників теми стало запровадження курсів «Феномен Тараса Шевченка у культурному і гуманітарному просторі України» і «Тарас Шевченко і Київський університет» для студентів усіх структурних підрозділів Університету. Свідченням інтересу студентів КНУ імені Тараса Шевченка до постаті й феномену Кобзаря стало проведення конкурсу наукових студентських робіт, есе і творчих проектів «Мій Шевченко». Варто відзначити, що до такого конкурсу долучилися не лише філологи, а й студенти інших факультетів: економічного, кібернетичного, юридичного, хімічного, психологічного та багатьох інших, які зацікавилися творчістю Шевченка під час вивчення курсів. Переможці конкурсу отримували можливість поїздки до пам’ятних Шевченкових місць.

Трьохрічна робота наукової була поділена на кілька етапів, на яких досліджувалися рецепція біблійних образів, античні ремінісценції, національні культурні коди творчості та багато інших аспектів творчості Тараса Шевченка, щоби нині наука і культура України мала фаховий теоретичний аналіз і достойний практичний результат.
Голова Координаційної ради В.Д. Базилевич наголосив на тому, що працівники наукової теми «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» презентували вагомі результати своєї трьохрічної діяльності й гідно відзвітували за здійснену працю.

Загалом, Шевченківський вектор був і залишається визначальним духовними вектором й Інституту філології, і КНУ імені Тараса Шевченка, й України загалом. Адже Кобзар був одним із головних Героїв української Революції Гідності. В усі часи він був і залишається символом свободи і незалежності України.

Карина Дорошенко

Категорії: