Освітньо-наукова комунікація: Україна-Корея

Починаючи зі встановлення у 1992 році дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея, обидві країни плідно співпрацюють у численних галузях. Започаткування у 1995 році відділення сходознавства у Шевченковому університеті дало новий поштовх у розвитку освітньо-наукових взаємин між обома країнами. Розвиток і лідерські позиції на українському ринку корейських гігантів таких, як «Samsung Electronics», «LG Electronics», «Hundai Motor», «Kia Motors», «Daewoo International» відбуваються завдяки міжкультурній комунікації, яку забезпечують, перш за все, філологи-перекладачі. Зауважимо, що науковий і культурний обмін відіграє таку ж важливу роль, як й економічний. Зважаючи на це, 10 жовтня у стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Кореєзнавство у Східній Європі: сучасність і перспективи». Цей науковий захід пройшов за підтримки Академії кореєзнавства, Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Корея в Україні п. Лі Янг Гу, який завітав на пленарне засідання. У своєму вступному слові п.Лі Янг Гу підкреслив, що обидві країни активно згадуються у масмедійному просторі, що свідчить про розвиток теплих взаємин між ними. Урочисто привітали учасників конференції і заступник директора доц. Сергій Скрильник та завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко, які у своїх виступах закцентували увагу на тому, що Корейський уряд неодноразово надавав фінансову підтримку інституту. Окрім цього, українсько-корейські взаємини з кожним роком стають тіснішими завдяки розвитку кореєзнавства в Україні та Інституті філології зокрема. Почесним гостем конференції, окрім представників Корейського уряду, був і ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова проф. Ігор Коваль.

Теми доповідей, які прозвучали на конференції, засвідчують розмаїття наукових пошуків з кореєзнаства. Дослідники-сходознавці обирають об’єктами своїх наукових розвідок творчість окремих корейських письменників, дитячу корейську літературу, народні корейські вірування, корейські фразеологізми, мовну систему корейської, проводячи компаративні дослідження з українською культурою. Відтак ми бачимо, що темп розвитку наукового обміну між Кореєю та Україною набирає обертів, що позитивно впливає на модернізацію та інтеграцію у світовий вимір обох країн.

Прес-центр Інституту філології