"Знані у слові - знані у світі": презентація італійського перекладу "Солодкої Дарусі" Марії Матіос

25 травня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася перша в Україні презентація італійського перекладу Марії Матіос «Солодка Даруся», здійсненого професоркою Флорентійського університету Франческою Фічі. Керівництво навчального закладу, представники посольства, письменники, перекладачі і науковці завітали на таку подію.
«Солодка Даруся» - одна із найчитабельніших книг за останні десятиліття. Недарма вона вже має екранізацію, інсценізацію. Книга стала відома у світі і завдяки перекладу Франчески Фічі», - підкреслив проф. Олександр Чередниченко, очільник перекладацької школи Київського університету.
Проф. Франческа Фічі 5 років тому отримала книгу пані Марії у подарунок від проф. Людмили Алексієнко. І книга зацікавила перекладачку. «Я намагалася перекласти так, щоби наблизити італійського читача до світу «Солодкої Дарусі». Для цього вивчала Буковину, літературу краю, дивилася «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова і читала Михайла Коцюбинського. Намагалася відтворити ритм мови оригіналу та діалекти», – ділилася досвідом Франческа Фічі. Перекладачка детальніше зупинилася на труднощах відтворення української лексики італійською мовою. Зокрема, проблема виникала у пестливих словах, у лексемах зі зменшувальними суфіксами. Приміром, «срібний Михайлику» в перекладі італійському - «mio bel Michajlo», а лексема «клуб», яка зустрічається в багатьох мовах, знайшла втілення у виразі «la casa del popolo».
Письменниця Марія Матіос на зустрічі згадувала і про інші переклади книги, яка є викликом перекладачам. Нині існує вже 7 перекладів, і кожен має свої знахідки. Приміром, гуцульський діалект у польському перекладі, здійсненим Анною Бігун-Коженьовською, відтворено діалектом гураю. А от переклад литовською мовою був, за словами письменниці, неабияким викликом для неї самої, адже доводилося узгоджувати багато лексем. До прикладу було наведено слово «сорочка», яке в литовській мові має різні позначення, залежно від довжини і фасону.
На презентації були переважно студенти італійської філології та фахівці з перекладу, які навчаються в Інституті філології. «Це культурницька подія, - висловився про захід проф. Олександр Чередниченко і додав, - переклад потверджує закономірність перекладацької фрази. Той зміст, який закладено в романі, буде початком взаємозв’язку України з Італією, бо ми та італійці маємо спільне - пройшли тоталітарний режим. Зрештою, і зараз ми на Сході воюємо з тоталітарним режимом».
Оскільки письменниця Марія Матіос є Народним депутатом України, то про політику мова не могла не зайти. «Що я роблю у тому пеклі, що зветься Верховна Рада? - випереджаючи питання зали мовила Матіос: - Намагаюся допомогти тим, хто потребує».
Письменницю запитали про фольклорні моменти повісті: «Стилізація чи несвідоме використання фольклоризмів?». На це письменниця відповіла: «Я люблю уважно слухати. Коли так слухаєш, живеш, то пізніше це знаходить місце. Молоді колеги намагаються писати уніфікованою мовою, щоби їхні книги швидше переклали закордоном, але з того нічого не буде. Якщо ти пишеш кров’ю, то з того буде резонанс. Однак у наш військовий час складно, щоби люди повірили у щирість».
Презентація італійського перекладу є вагомою подією в культурному житті і знаково, що подія відбулася в Інституті філології, де навчаються і працюють ті, хто перекладає, пише, пропагує українську літературу у світі. Письменниця дякувала присутнім за зацікавленість, а пані Франчесці за переклад. Марія Матіос назвала Франческу Фічі прожектором для України, адже перекладачка висвітлює країну через слово. «Якщо ми не знані у слові, то не знані у світі, навіть попри усі ІТ-технології», - звернулася до аудиторії письменниця на завершення жвавої двогодинної зустрічі.

Дорошенко Каріна,
Фото – Валерій Попов, Дмитро Матусов

Категорії: