Друга міжнародна конференція з історії арабської літератури

19–20 травня 2016 р. у стінах Інституту філології відбулася ІІ Міжнародна конференція з історії арабської літератури – ICHAL (International Conference on the History of Arabic Literature). Цього разу захід відвідали дослідники з Болгарії, Грузії, Єгипту, Катару, Польщі, Румунії, Сербії та Туреччини. Україну представляли науковці з КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Пленарне засідання 19 травня відкрив проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) проф. Петро Бех, котрий урочисто привітав учасників конференції. Свою доповідь на пленарному засіданні презентував проф. Ґеорґе Ґріґоре – науковець, перекладач, президент Міжнародної асоціації арабської діалектології (International Association of Arabic Dialectology) з Бухарестського університету, Румунія. Дослідник розповів про значення збірки «Каліла і Дімна» – арабської адаптації «Панчатантри»; наголосив на її ролі в формуванні фольклору та національних літератур народів світу, детально зупинився на історії перекладів тексту. Доповідь румунського професора поклала початок жвавій науковій дискусії, що продовжилась і після завершення пленарного засідання.

По закінченню урочистої частини почесні гості мали змогу познайомитися ближче за перервою на каву та чай. Учасники конференції відзначили старання студентів-волонтерів кафедри Близького Сходу, котрі зголосилися допомогти в організації заходу. Для деяких зарубіжних науковців це вже не перше знайомство з Інститутом філології, відтак особливо приємно було спостерігати за радістю гостей від повернення і спілкування з давніми українськими друзями.

Після перерви розпочалася робота у секціях. У перший день конференції доповіді виголосили українські сходознавці Ю. Кочубей, В. Рибалкін, О. Хамрай, Ю. Петрова, І. Логвінов, І. Сівков, М. Бастун, С. Рибалкін, Л. Мурадян; вчені з Катару – Х. Абдессалям, А. Бельабед; Польщі – М. Левіцька, М. Кубарек, Дж. Адаму; Грузії – Н. Долідзе, Н. Ежібадзе; Єгипту – С. Мунді. У своїх виступах вчені висвітлили широке коло літературознавчих питань, присвячених історії арабської літератури, проблемам перекладу художніх творів (зокрема українською мовою), місцю арабської літератури на світовій арені тощо. У багатьох виступах літературознавча дискусія поєднувалася з мовознавчою та історичною: до питань діалектології та національної ідентичності звернулася Н. Ежібадзе; С. Мунді присвятив доповідь автобіографії як жанру та її ролі в арабському світі. М. Левіцька розглянула в історичному аспекті творчість філософа-модерніста Хейруддіна ат-Тунісі; Н. Долідзе торкнулася проблеми літературно-культурного оновлення на прикладі впливу традиційного жанру маками на авторів сучасних єгипетських бестселерів.

Перший день конференції завершився екскурсією містом та дружньою вечерею.
На другий день, 20 травня, продовжилася робота за секціями. Свої виступи презентували Б. Райханова (Болгарія); Я. Аджат (Туреччина); Д. Джорджевіч (Сербія); Ш. Йонете (Румунія); Т. Маленька, О. Хоміцька, І. Субота, З. Алієва, С. Трош, Б. Горват, А. Анісімов (Україна); М. Абделлагі, М. Аль-Хамад, М. Буреййік (Катар).

По завершенню роботи секцій учасники в рамках круглого столу обговорили проблеми перекладу арабської літератури мовами світу. Кожен розповів про історію перекладів арабських художніх текстів на батьківщині та поділився особистим досвідом у цій сфері.
Основний зміст доповідей висвітлено в збірнику тез арабською та англійською мовами.

Заходи на кшталт ICHAL – опора української арабістики. Це – можливість згуртуватися як літературознавцям, так і більш широкому колу спеціалістів, зацікавлених проблемами арабського світу. Крім того, конференція – це унікальна нагода для молодого покоління студентів-сходознавців познайомитися з корифеями світової та вітчизняної арабістики; і, що найголовніше, обговорити з ними свої наукові плани та професійні перспективи. Вже сьогодні студенти кафедри Близького Сходу проходять стажування в Єгипті, Катарі, Йорданії – перелік можливостей з кожним роком розширюється.

Текст - Сергій Рибалкін,
аспірант кафедри Близького Сходу

Фото - Валерій Попов