«Відкинемо питання «хто я» - інші розкажуть нам «хто ми»: конференція до Дня рідної мови

22 лютого в Інституті філології відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена Дню рідної мови.

Із привітальним словом виступив ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка проф. Леонід Губерський. «Усе те, що торкається об’єднуючих символів, повинно бути в центрі нашої уваги. Присутність молоді на конференції – ознака того, що майбутнє мови у хороших руках», - підкреслив ректор.

На конференцію завітав Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він навів ряд чинників збереження національної ідентичності. Саме рідна мова – те явище, яке вирізняє і об’єднує. «Якщо ми відкинемо питання «Хто я?», то інші нам розкажуть «Хто ми». І те, що вони скажуть, нам не сподобається», - напутні слова присутнім від Рефата Чубарова.

Для Міхаеля Мозера, президента Міжнародної Асоціації Україністів, професора мовознавства Інституту славістики Віденського університету рідна мова німецька, та українську він зараховує до своїх улюблених. Вона входить в коло наукових інтересів дослідника. Вивчаючи її, Міхае́ль Мо́зер постійно дивується українофобам, які стверджують, що українська мова була лише діалектом російської/ угорської/ польської чи інших мов, а не самодостатнім явищем.

Мовознавець-поліглот, професор Костянтин Тищенко представив увазі слухачів своє дослідження української топонімії, котре показує, як мова закорінена в сусідніх культурах і контекстах. Зокрема, дослідник віднайшов 287 назв античного світу на підтвердження зв’язку з Єгиптом.

Директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко закликав перетворювати слова любові до рідної мови у конкретний чин її захисту і розповсюдження. Він також проанонсував проведення Всеукраїнського конгресу захисту української мови напередодні Дня української мови і писемності (9 листопада).

Керівник лабораторії комп’ютерної лінгвістики Наталія Дарчук розповіла про роботу над електронним корпусом української мови, в якому поєднуються досягнення в галузі кібернетики та мовознавства. Основа корпусу – колекція текстів різних стилів (близько 50 млн. слововживань), комп’ютерний інструментарій для їх обробки (автоматичної морфологічної, морфної, синтаксичної), а також анотування, укладання електронних картотек, частотних словників. Нині, розповіла Наталія Дарчук, колектив корпусу працює над лексико-семантичним розмічуванням слів для пошуку за семантичними ознаками (особа, речовина, простір, властивість людини тощо). До того ж, уже створений корпус планується доповнити давніми текстами – 14-18 століть.

Доповіді конференції були різновекторні: політично-мовознавчі, історичні, з перспективою на майбутнє, та дали зрозуміти головне - мовний ґрунті здатен і має об’єднувати суспільство.

Текст – Дорошенко Каріна
Фото – Валерій Попов

Категорії: